Автор і медичний рецензент: Сергій Горбенко, лікар ортопед-травматолог вищої категорії, медичний директор biodrook. 15 років клінічної практики, майор медичної служби у відставці. Відповідає за медичну достовірність матеріалів biodrook і перевіряє їх перед публікацією.
Контакт:
sgorbenko@biodrook.com
Оновлено: 13 вересня 2026 року. Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Коротко про головне
- Уповільнена консолідація (delayed union) — зрощення йде повільніше за очікуване, але процес триває. Орієнтир NICE для довгих кісток: немає рентгенологічних ознак зрощення через 3 місяці.
- Незрощення (nonunion, псевдоартроз) — процес загоєння зупинився. Орієнтир NICE і маркування FDA: минуло щонайменше 9 місяців, і протягом останніх 3 місяців немає видимого прогресу загоєння.
- Найсильніший доказовий фактор ризику — інфекція (шанси незрощення вищі у 7 разів). Далі йдуть відкритий перелом, куріння, цукровий діабет, ожиріння.
- Симптоми, які мають насторожити: біль, що не зменшується; біль при навантаженні; патологічна рухливість; поломка фіксаторів.
- Діагноз ставить лікар на основі огляду та рентгену в динаміці або КТ — не за строками з інтернету.
- При сформованому псевдоартрозі лікування здебільшого хірургічне: ревізійний остеосинтез, санація інфекції, кісткова пластика. У складних випадках розглядають індивідуальні 3D-друковані імпланти — метод із поки що обмеженою доказовою базою.
Що таке уповільнена консолідація і незрощення (псевдоартроз)?
Коли кістка ламається, організм запускає консолідацію перелому. У нормі процес проходить поетапно: утворюється кістковий мозоль, фрагменти поступово з’єднуються, і через певний час перелом зростається.
У частині випадків процес уповільнюється або зупиняється.
Уповільнена консолідація (delayed union) — стан, коли зрощення відбувається повільніше, ніж очікується для конкретної кістки та типу перелому, але процес ще триває. Кістка формує мозоль, хоча й із затримкою.
Незрощення перелому (nonunion, псевдоартроз) — стан, коли загоєння зупинилося і самостійне зрощення малоймовірне без втручання. У ділянці перелому може сформуватися хибний суглоб, де зберігається патологічна рухливість між уламками.
Чим уповільнена консолідація відрізняється від незрощення?
| Ознака |
Уповільнена консолідація |
Незрощення (псевдоартроз) |
| Стан процесу |
Триває, але повільно |
Зупинився |
| Орієнтовний строк (довгі кістки) |
Немає ознак зрощення через ~3 місяці |
≥9 місяців від травми, без прогресу останні 3 місяці |
| Рентген у динаміці |
Мозоль формується із затримкою |
Картина не змінюється між знімками |
| Прогноз без втручання |
Зрощення можливе |
Самостійне зрощення малоймовірне |
| Основна тактика |
Корекція факторів ризику, оптимізація фіксації та навантаження; спостереження |
Здебільшого хірургічне лікування |
Ці рамки не універсальні. Вони різняться залежно від кістки, типу перелому, методу лікування та локальних клінічних протоколів. Остаточний діагноз встановлює лікар на основі клінічного огляду, динаміки симптомів і даних візуалізації.
Чому перелом не зростається?
Причини поділяють на дві групи: системні — пов’язані із загальним станом організму, та місцеві — пов’язані безпосередньо з переломом і його лікуванням. Часто діє комбінація кількох факторів, і чим більше їх присутні одночасно, тим вищий ризик.
Наскільки сильний кожен фактор ризику?
Систематичний огляд і метааналіз 30 досліджень (Jensen та співавт., EFORT Open Reviews, 2022) оцінив фактори ризику незрощення після хірургічно лікованих діафізарних переломів:
| Фактор ризику |
Відношення шансів (OR) |
95% ДІ |
| Інфекція |
7,0 |
3,2–15,0 |
| Відкритий перелом |
2,6 |
1,8–3,9 |
| Тяжкість за класифікацією AO |
2,4 |
1,5–3,7 |
| Тяжкість за класифікацією Gustilo |
2,2 |
1,4–3,7 |
| Куріння |
1,7 |
1,2–2,4 |
| Цукровий діабет |
1,6 |
1,3–2,0 |
| Ожиріння |
1,5 |
1,1–1,9 |
Автори окремо наголошують: включені дослідження є спостережними і мають ризик систематичної похибки, тому ці цифри показують асоціацію, а не доведену причинність.
Системні фактори
Куріння та вплив нікотину. Окремий систематичний огляд і метааналіз (122 дослідження, 417 767 пацієнтів; Xu та співавт., EClinicalMedicine, 2021) показав, що у курців частота незрощення вища — OR 2,50 (95% ДІ 1,73–3,61). Нікотин погіршує кровопостачання тканин і знижує оксигенацію. Важлива практична деталь: відмова від куріння щонайменше за 4 тижні до операції асоціювалася зі зниженням частоти післяопераційної ранової інфекції (OR 0,37).
Цукровий діабет. Порушення мікроциркуляції та змінений синтез колагену знижують здатність організму відновлювати кісткову структуру. Контроль глікемії — важливий елемент підготовки до лікування.
Інфекція в ділянці перелому. За наявними даними це найсильніший фактор ризику незрощення. Інфекційний процес руйнує тканини та підтримує хронічне запалення, що перешкоджає зрощенню.
Ожиріння. Створює додаткове навантаження на кістку і часто супроводжується метаболічними порушеннями, що впливають на загоєння.
Дефіцит вітаміну D, кальцію та білка. Ці речовини необхідні для формування кісткової тканини. Корекцію призначає лікар на основі лабораторних даних, а не «про всяк випадок».
Остеопороз. Зниження щільності кісткової тканини може ускладнювати формування міцного мозоля, хоча прямі докази цього зв’язку залишаються обмеженими.
Вік. У літніх пацієнтів регенеративні процеси йдуть повільніше, а супутні захворювання ускладнюють загоєння.
Прийом певних ліків. У клінічній настанові EAST/OTA щодо знеболення після ортопедичної травми зазначено, що дані щодо НПЗЗ і незрощення суперечливі. Внутрішньовенний кеторолак у гострому періоді покращував знеболення і зменшував потребу в опіоїдах без підвищення частоти незрощення. Водночас тривале застосування високих доз НПЗЗ слід узгоджувати з лікарем.
Місцеві фактори
Тип і тяжкість травми. Відкриті переломи, уламкові переломи, переломи з великим зміщенням або втратою кісткової тканини мають вищий ризик. Пошкодження м’яких тканин і судин ускладнює загоєння.
Порушення кровопостачання фрагментів. Втрата нормального кровопостачання одного або обох уламків уповільнює чи зупиняє формування мозоля.
Недостатня або нестабільна фіксація. Рухливість уламків перешкоджає формуванню міцного мозоля. Стабільна фіксація — одна з основних умов успішного зрощення.
Інтерпозиція м’яких тканин. Потрапляння м’язів, сухожиль або інших тканин між уламками механічно перешкоджає зрощенню.
Великий кістковий дефект. Значний дефект може перевищувати біологічний потенціал організму для самостійного відновлення.
Які симптоми мають насторожити?
- Тривалий біль у зоні перелому — біль, який не зменшується з часом або посилюється.
- Біль при навантаженні — спроба спертися на кінцівку або виконати рух викликає біль у ділянці перелому.
- Стійкий набряк або деформація — набряк, який не зникає, або видима зміна форми кінцівки.
- Патологічна рухливість — відчуття нестабільності там, де кістка вже мала б зрости.
- Хрускіт або клацання при русі.
- Відсутність прогресу функції — у межах очікуваного строку не відновлюється здатність нормально рухатися чи навантажувати кінцівку.
- Поломка або розхитування фіксаторів. Якщо металева конструкція ламається, це може означати, що кістка не зрослася і все навантаження припадає на метал.
Ці симптоми не є підставою для самодіагностики. Вони є приводом звернутися до ортопеда-травматолога.
Як лікар визначає порушення зрощення?
Клінічний огляд. Лікар оцінює симптоми, функцію кінцівки, біль, набряк, деформацію та патологічну рухливість. Важливо простежити, як змінювалися симптоми з часом.
Рентгенографія в динаміці. Знімки виконують через певні проміжки часу. Лікар оцінює, чи з’являються ознаки формування мозоля, чи зменшується лінія перелому. Якщо протягом кількох місяців картина не змінюється, це вказує на незрощення.
Комп’ютерна томографія (КТ). Дає детальнішу інформацію про якість мозоля, наявність лінії перелому, стан фіксації та кісткові дефекти. Особливо корисна для планування операції.
Обстеження на інфекцію. За підозри на інфекційний процес призначають лабораторні аналізи, посів тканин або інші дослідження для виявлення збудника.
Гіпертрофічне чи атрофічне: чому це важливо?
| Гіпертрофічне незрощення |
Атрофічне незрощення |
| Рентгенологічна картина |
Надлишкове кісткоутворення навколо лінії перелому, але без зрощення |
Кісткоутворення відсутнє, кінці уламків «згладжені» |
| Провідна причина |
Механічна: надмірна рухливість, нестабільна фіксація |
Біологічна: порушення кровопостачання, дефіцит клітин |
| Що це означає |
Біологія працює, механіка заважає |
Механіка може бути достатньою, біологія не працює |
| Основний напрям лікування |
Покращення стабільності фіксації |
Біологічна стимуляція: кісткова пластика, відновлення кровопостачання |
Розмежування цих типів безпосередньо визначає вибір операції.
Які є варіанти лікування?
Вибір залежить від типу перелому, типу незрощення, стабільності фіксації, наявності інфекції, розміру кісткового дефекту та загального стану пацієнта.
Чи можна вилікувати незрощення без операції?
Консервативне лікування може бути доцільним при уповільненій консолідації, коли є ознаки, що процес зрощення продовжується. У таких випадках лікар може рекомендувати:
Корекцію модифікованих факторів ризику. Припинення куріння, контроль глікемії при діабеті, корекція підтвердженого лабораторно дефіциту вітаміну D і кальцію, оптимізація харчування.
Оптимізацію іммобілізації та навантаження. Лікар може скоригувати режим навантаження або спосіб фіксації.
Біостимулюючі методи. У настанові NICE MTG12 низькоінтенсивна імпульсна ультразвукова терапія (LIPUS, система EXOGEN) розглядається як опція при незрощенні та уповільненому загоєнні довгих кісток за відповідними показаннями. Призначає її лікар індивідуально; вона не замінює хірургічне втручання при сформованому псевдоартрозі.
Обмеження підходу. При сформованому псевдоартрозі, коли процес зупинився, консервативні методи зазвичай недостатні.
Хірургічні підходи при незрощенні
Хірургічне лікування спирається на два принципи: стабільна фіксація та біологічна стимуляція зрощення. За наявності інфекції її контроль є обов’язковою передумовою.
Ревізійний остеосинтез. Якщо причиною є недостатня стабільність, виконують ревізійну операцію: заміна або посилення конструкцій, зміна типу фіксації (наприклад, перехід з пластини на інтрамедулярний цвях або навпаки).
Усунення інфекції. Видалення інфікованих тканин, санація ділянки перелому, за потреби — антибактеріальна терапія. Інфекція має бути контрольована до або під час реконструктивного втручання.
Кісткова пластика. Додавання кісткової тканини в ділянку перелому для стимуляції зрощення.
Аутотрансплантат, алотрансплантат чи синтетика?
| Аутотрансплантат |
Алотрансплантат |
Синтетичні замінники |
| Джерело |
Власна кістка пацієнта (найчастіше клубова кістка) |
Донорська кістка |
Штучні матеріали |
| Живі клітини й фактори росту |
Так |
Ні |
Ні |
| Біологічний потенціал |
Найвищий |
Нижчий |
Переважно каркасна функція |
| Обсяг матеріалу |
Обмежений |
Практично не обмежений |
Не обмежений |
| Основний недолік |
Додатковий розріз, біль у донорській ділянці |
Нижча біологічна активність |
Потребує власного біологічного потенціалу пацієнта |
У ретроспективному дослідженні 182 пацієнтів із незрощенням довгих кісток (Flierl та співавт., Journal of Orthopaedic Surgery and Research, 2013) аутокістка показала коротший час до зрощення (в середньому 198 днів проти 416 днів для алотрансплантата) і нижчу частоту повторних операцій (17% проти 47%). Це спостережне дослідження, а не рандомізоване, тому результати слід інтерпретувати з обережністю. На практиці синтетичні матеріали часто застосовують у комбінації з аутокісткою, а не замість неї.
Корекція деформацій. Якщо незрощення супроводжується деформацією кінцівки, втручання може включати корекцію осі кістки.
Хірургічне лікування незрощення — складна процедура, що потребує ретельного планування. Навіть після операції зберігається ризик повторного незрощення та інших ускладнень; лікар обговорює з пацієнтом очікування, ризики та план післяопераційного ведення.
Коли розглядають індивідуальні 3D-імпланти?
У складних клінічних випадках стандартні методи реконструкції можуть бути недостатніми або технічно складними. Індивідуальні 3D-друковані імпланти можуть розглядатися, зокрема, при:
- Великих кісткових дефектах, коли стандартна кісткова пластика не забезпечує достатнього обсягу або стабільності.
- Складній анатомії — у ділянках суглобів або при деформаціях, де серійні імпланти не відповідають анатомії пацієнта.
- Повторних невдачах фіксації, коли попередні спроби не призвели до зрощення.
- Необхідності точної анатомічної реконструкції, а не лише відновлення цілісності кістки.
Як створюють такий імплант: КТ ділянки → тривимірна цифрова модель → проєктування з урахуванням анатомії пацієнта → виготовлення 3D-друком із біосумісних матеріалів (найчастіше титан або спеціальні полімери) → хірургічне встановлення.
Переваги: точна відповідність анатомії, можливість реконструкції складних дефектів, потенційно краща стабільність фіксації.
Що важливо знати про докази. Доказова база для пацієнт-специфічних 3D-імплантів наразі обмежена переважно невеликими ретроспективними дослідженнями та серіями випадків. Рандомізованих і багатоцентрових досліджень немає, тому роль цих імплантів порівняно зі стандартними методиками остаточно не визначена.
Ризики й обмеження: інфекція, незрощення, потреба в ревізійних втручаннях. Метод потребує точного передопераційного планування, сильно залежить від локальної анатомії та характеру дефекту, доступний не в усіх закладах і підходить не для кожного випадку. Рішення про застосування приймає мультидисциплінарна команда.
До кого звертатися і як підготуватися до консультації?
Профільний спеціаліст — ортопед-травматолог. За потреби лікар може направити вас до центру з досвідом лікування складних незрощень і доступом до сучасних технологій реконструкції.
Що взяти із собою:
- Усі рентгенівські знімки та КТ-диски з моменту перелому, а також висновки лікарів — це дозволить оцінити динаміку процесу.
- Список ліків і добавок, включно з вітамінами та біодобавками.
- Інформацію про супутні хвороби: цукровий діабет, остеопороз, судинні захворювання, інші хронічні стани.
- Замітки про симптоми та строки: коли з’явилися, як змінювалися, що посилює або зменшує біль.
Не зволікайте з оглядом: чим раніше встановлено діагноз і розпочато лікування, тим вищі шанси на успішне відновлення. Не покладайтеся лише на народні методи — незрощення перелому потребує професійної медичної допомоги.
Часті запитання
Скільки часу має зростатися перелом?
Строки залежать від кістки, типу перелому та методу лікування, тому єдиної цифри немає. Для довгих кісток орієнтир NICE такий: якщо через приблизно 3 місяці немає рентгенологічних ознак зрощення, говорять про уповільнену консолідацію. Точні очікувані строки для вашого випадку називає лікар.
Через скільки місяців перелом вважають незрощеним?
За орієнтиром NICE і маркуванням FDA — коли минуло щонайменше 9 місяців від травми і протягом останніх 3 місяців немає видимих ознак прогресу загоєння. Це орієнтир, а не автоматичний діагноз: рішення ухвалює лікар за клінічною картиною та знімками.
Чи може псевдоартроз зрости сам?
При сформованому псевдоартрозі самостійне зрощення малоймовірне — процес загоєння вже зупинився. Саме тому в більшості випадків потрібне хірургічне втручання.
Чи впливає куріння на зрощення перелому?
Так. За даними метааналізів, у курців частота незрощення суттєво вища. Відмова від куріння щонайменше за 4 тижні до операції також асоціювалася зі зниженням частоти післяопераційної ранової інфекції.
Чи можна приймати знеболювальні при переломі?
Дані щодо НПЗЗ суперечливі. Внутрішньовенний кеторолак у гострому періоді не показав підвищення ризику незрощення у настанові EAST/OTA. Тривале застосування високих доз НПЗЗ варто узгоджувати з лікарем — самостійно приймати їх місяцями не слід.
Чим гіпертрофічне незрощення відрізняється від атрофічного?
При гіпертрофічному кістка намагається зростися, але надмірна рухливість заважає — лікування спрямоване на стабільність фіксації. При атрофічному кісткоутворення відсутнє через біологічну проблему — потрібна стимуляція, найчастіше кісткова пластика.
Чи допомагає ультразвукова терапія (EXOGEN, LIPUS)?
NICE розглядає LIPUS як опцію при незрощенні та уповільненому загоєнні довгих кісток за відповідними показаннями. Це додатковий метод: він не замінює операцію при сформованому псевдоартрозі й призначається лікарем індивідуально.
Чи потрібні вітамін D і кальцій для зрощення?
Ці речовини необхідні для формування кісткової тканини, і їхній дефіцит може уповільнювати зрощення. Але корекція призначається за результатами лабораторних аналізів, а не профілактично «на всяк випадок».
Висновок
Незрощення перелому — серйозне ускладнення, яке потребує ретельної діагностики та, у більшості випадків, хірургічного лікування. Вибір методу залежить від типу незрощення, наявності інфекції, розміру кісткового дефекту та загального стану пацієнта. Сучасна ортопедія пропонує широкий спектр підходів — від ревізійного остеосинтезу та кісткової пластики до індивідуальних 3D-друкованих імплантів у складних випадках. Своєчасне звернення до ортопеда-травматолога та дотримання рекомендацій лікаря — ключові фактори успішного відновлення.
Джерела
- National Institute for Health and Care Excellence. EXOGEN ultrasound bone healing system for long bone fractures with non-union or delayed healing (MTG12). 2013, оновлено 2019. https://www.nice.org.uk/guidance/mtg12
- Jensen SS, Jensen NM, Gundtoft PH, Kold S, Zura R, Viberg B. Risk factors for nonunion following surgically managed, traumatic, diaphyseal fractures: a systematic review and meta-analysis. EFORT Open Reviews. 2022;7(7):516–525. https://doi.org/10.1530/EOR-21-0137
- Xu B, et al. The influence of smoking and alcohol on bone healing: systematic review and meta-analysis of non-pathological fractures. EClinicalMedicine. 2021. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8571530/
- Eastern Association for the Surgery of Trauma (EAST) / Orthopaedic Trauma Association (OTA). Pain Management After Orthopedic Trauma: Guidelines. Резюме: https://www.aafp.org/afp/2024/0400/practice-guidelines-pain-management-orthopedic-trauma
- Flierl MA, et al. Outcomes and complication rates of different bone grafting modalities in long bone fracture nonunions: a retrospective cohort study in 182 patients. Journal of Orthopaedic Surgery and Research. 2013. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3847297/
